Гнат Герич: хірург, який повертає захисників до життя

Гнат Герич — львівський лікар-хірург третього покоління медичної династії. Він завідує хірургічним відділенням, керує напрямком у реабілітаційному центрі «Незламні», має звання заслуженого лікаря України і є депутатом Львівської міської ради. Його шлях поєднав сімейну традицію, науку і роботу з найскладнішими травмами війни.

Родина і дитинство

Гнат Ігорович Герич народився 23 грудня 1989 року у Львові. Медицина в родині була не просто професією, а способом життя. Дід Діонізій і бабуся Віра Герич працювали лікарями в бойківських громадах. Батько — Ігор Діонізович Герич (1961–2014) — став відомим хірургом, доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедри хірургії №1 Львівського національного медичного університету.

Батько брав участь у наданні допомоги в Афганістані і багато років оперував у львівських клініках. Його авторитет сильно вплинув на вибір сина. У шкільні роки Гнат серйозно займався футболом і навіть мав пропозиції щодо спортивної кар’єри, проте сімейна традиція і приклад батька переважили.

Після трагічної загибелі батька у 2014 році син продовжив справу, зберігши і примноживши професійну спадщину.

Освіта та професійне становлення

Гнат закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького за спеціальністю «Лікувальна справа». Ще під час навчання асистував на операціях в опіковому відділенні. Після отримання диплома проходив стажування в клініках Австрії, Німеччини (зокрема в університетській лікарні Шаріте) та Великої Британії.

У 2022 році він захистив дисертацію кандидата медичних наук на тему особливостей діагностики та хірургічного лікування грижі Гілмора — рідкісної спортивної травми. Того ж року здобув ступінь магістра з публічного управління та адміністрування у Національному університеті «Львівська політехніка».

Наукова робота поєднується з викладацькою: Герич працює на кафедрі загальної хірургії рідного університету і є співавтором підручника з хірургії для англомовних студентів.

Хірургічна практика і робота з військовими

Гнат Герич провів понад тисячу хірургічних втручань. Найдовша операція тривала дванадцять годин, а рекордом було шість операцій за одну добу. З початком повномасштабного вторгнення його відділення прийняло потік складних бойових травм, з якими раніше українські хірурги стикалися рідко.

У Національному реабілітаційному центрі «Незламні» він очолює напрямок пластичної та реконструктивної хірургії. Тут повертають функцію кінцівок, закривають складні дефекти тканин і допомагають військовим відновлюватися після поранень, які ще кілька років тому вважалися майже безнадійними.

Співпраця з іноземними колегами дозволила впровадити методики, які раніше в Україні майже не застосовувалися. Серед пацієнтів — і цивільні, і захисники, зокрема паралімпійці, які після операцій поверталися до спорту.

Рік	Подія	Деталі
1989	Народження	Львів, родина лікарів
2013	Диплом лікаря	ЛНМУ ім. Данила Галицького
2020	Депутат ЛМР	Від «Самопомочі»
2022	PhD	Дисертація про грижу Гілмора
2024	Заслужений лікар	Указ Президента України

Громадська та депутатська діяльність

У 2020 році Гнат Герич був обраний депутатом Львівської міської ради від партії «Об’єднання «Самопоміч». У раді він представляє інтереси медичної спільноти і працює над питаннями розвитку охорони здоров’я міста.

Паралельно він залишається практикуючим хірургом і викладачем. Таке поєднання дозволяє впливати на систему як зсередини операційної, так і на рівні міських рішень.

Визнання і міжнародні контакти

У червні 2024 року Указом Президента України Гнату Геричу присвоєно звання заслуженого лікаря України. Раніше він отримав відзнаку Міністерства оборони. Серед міжнародних контактів — спілкування з королем Великої Британії Чарльзом III, який цікавився роботою українських хірургів з пораненими.

Герич є автором десятків наукових публікацій і членом професійних товариств. Його досвід військової хірургії став предметом обговорення на міжнародних майданчиках.

Особисті риси і ставлення до професії

У інтерв’ю Герич неодноразово підкреслював, що медицина для нього — це не лише техніка операцій, а відповідальність за людину. Він говорить про важливість команди, постійного навчання і готовності брати найскладніші випадки.

Попри високе навантаження, він знаходить час на науку і викладання, розуміючи, що передача досвіду наступним поколінням лікарів є частиною професійного обов’язку.